Зоокуточок Хмельницький: живі тварини в парку Чекмана

Коротко

• Основний міський зоокуточок працює в парку культури і відпочинку імені Михайла Чекмана (вул. Паркова, 1) і належить КП «Парки і сквери міста Хмельницького».
• Тут утримують близько 123–125 тварин і птахів: єнотів, міні-пігів, овець, павичів, страусів ему, лисиць, ведмедів, качок, папуг, сов, шиншил.
• Графік змінюється за сезоном: у теплу пору зазвичай з 10:00 до 20:00–21:00, восени й узимку коротше, без вихідних.
• У травні 2026 року дитячий квиток коштував 50 грн, дорослий — 60 грн. Діти до 3 років і пільгові категорії військових — безкоштовно.
• Годувати можна лише спеціальною сумішшю з каси. Свій хліб, печиво й «з дому» приносити не можна.
• Окремо в Гречанах існує приватний зоокуток Пальохіна — це інша локація з іншою історією і правилами.

Коли хмельничани пишуть «зоокуточок», майже завжди мають на увазі невеликий контактний простір у парку Чекмана. Не великий зоопарк зі слонами. Шматок парку з вольєрами, де можна підійти ближче, купити моркву в касі й подивитися, як єнот копирсається лапами. Для дітей це часто перша зустріч із живими тваринами не на екрані.

Місце комунальне, не приватна атракція в ТРЦ. Тварин годують за затвердженим раціоном двічі на день, вольєри утеплюють на зиму, частину мешканців беруть на реабілітацію. У 2024 році сюди прийшли понад 3900 відвідувачів, а вже за перші місяці 2025-го — понад 13 тисяч. Щодня в середньому 70–120 людей. У вихідні тісніше, у будень спокійніше.

Нижче — як туди потрапити, кого реально побачити, скільки це коштує і що робити, щоб візит не зіпсувався ні вам, ні тваринам.

Де саме зоокуточок і як дістатися

Парк Чекмана стоїть на правому березі Бузького водосховища, адреса парку — вулиця Паркова, 1. Сам зоокуточок — не біля центральної хвіртки з підковами, а глибше територією, серед водойм і алей. Парк великий, близько 140 гектарів, тож закладіть 10–15 хвилин пішки від входу.

З центру зручно йти пішки 15–20 хвилин від Проскурівської Кам’янецькою, далі на Паркову. Громадським транспортом — до зупинок «Філармонія» або «Парк ім. Чекмана». Туди їдуть тролейбуси 8а, 9, 13, 14, 17 і низка маршруток: 18, 23, 25, 25а, 29, 35, 43, 51. Номери перевіряйте в день поїздки — маршрути інколи змінюють.

Автомобілем паркуватися можна біля входів у парк, але у вихідні місць бракує. У практиці зручніше приїжджати до 11:00 або вже після обіду, коли частина сімей розходиться на колесо огляду й майданчики.

Графік роботи і ціни

Розклад не застиглий. Літом і на початку осені зоокуточок зазвичай працює з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 20:00, у суботу й неділю — до 21:00. З 1 жовтня в окремі роки скорочували до 19:00. Інстаграм-сторінка пише простіше: з 10:00 до заходу сонця щодня, без вихідних. Перед поїздкою краще звіритись із свіжими новинами міськради або касою на місці.

Ціни теж плавають. У серпні 2025-го дорослий квиток коштував 45 грн, дитячий — 40. У травні 2026-го директор КП Олександр Боднарчук називав уже 60 грн для дорослих і 50 грн для дітей. Корм у касі раніше продавали приблизно за 20 грн. Беру актуальну цифру з каси, а не зі старого допису.

• Діти до 3 років — безкоштовно.
• Учасники бойових дій і їхні діти — безкоштовно.
• Члени родин військовослужбовців, які загинули, померли або зникли безвісти під час служби, — також безкоштовно.

Пільгу підтверджують документами. Касирка зазвичай не сперечається, якщо папери в порядку. Квиток окремий від входу в парк: сам парк безкоштовний, платите лише за зоокуточок.

Хто живе в зоокуточку

Склад змінюється. Народжуються кроленята, привозять тварин від колишніх власників, когось залишають після реабілітації. За даними міськради й Суспільного Хмельницький, загалом тримають близько 123–125 тварин і птахів — і свійських, і диких.

Тварини, яких найчастіше шукають відвідувачі

• Єноти — головні «зірки». Підходять до сітки, беруть корм із рук, якщо вольєр це дозволяє.
• Міні-піги. У серпні 2025-го з’явилося семеро карликових поросят. Доглядач Василь Дармороз казав, що вони розумні й легко піддаються дресуванню, живуть у середньому до 18 років.
• Вівці, барани, кози, кролі. Навесні 2026-го випустили молодих баранів і шістьох кроленят.
• Павичі, страуси ему, качки каролінки, качки-мандаринки, індійські бігуни, лебеді, лелеки.
• Лисиці, ведмеді, нутрії, морські свинки, шиншили, черепахи.
• Птахи окремо: папуги (зокрема каліта сіровола), сови, ворони, соколи.

Окремі історії чіпляють сильніше за список. Лебедя з травмованим крилом залишили після зими — він уже не полетить. Пітона взяли в нового тераріума, коли попередній господар пішов захищати країну. Такі деталі розповідають самі працівники, не таблички.

Не чекайте африканського сафарі. Це компактний міський куточок. Зате тварин видно з близької відстані, а не як цятку за ровом.

Чим годувати і чого категорично не робити

Правило одне, і його повторюють щороку: свій корм не нести. Ні хліба лебедям, ні печива єнотам, ні яблук «з холодильника». Хліб для водоплавних шкідливий. Солоне й солодке теж.

У касі продають готову суміш: морква, буряк, трав’яна суміш, зернові снеки. Моркву й буряк дають козам, вівцям, свиням, морським свинкам. Зерно — качкам, курям, лебедям. На упаковці або на табличці має бути написано, кому що можна.

Працівники просять не стукати по сітці, не засовувати пальці в вольєр хижакам і не залишати дітей самих біля кліток. Єноти милі на фото. Зуби в них справжні.

1. Купіть корм у касі, не з сумки.
2. Дивіться таблички біля вольєрів — не всім можна однаково.
3. Не годуйте «ще трішки», якщо тварина вже відійшла.
4. Не намагайтеся гладити ведмедя чи лисицю «бо красиво вийде в сторіс».
5. Після візиту помийте руки. На території не завжди є зручна вода, тож вологі серветки не завадять.

Ці п’ять пунктів звучать банально, поки хтось не суне батон через сітку. У практиці саме хліб і випадкові смаколики створюють найбільше проблем доглядачам.

Що ще є поруч у парку

Зоокуточок рідко буває єдиною метою прогулянки. Поруч колесо огляду (графік у нього інший і з вихідними серед тижня), дитячі майданчики, фонтани, велодоріжки, улітку — прокат катамаранів на водосховищі. Можна скласти маршрут на пів дня: тварини, гойдалки, морозиво, набережна.

У вихідні територія густіша. Якщо дитина швидко втомлюється від натовпу, беріть будній ранок. Тварини тоді спокійніші, черги до каси коротші, світло для фото краще.

Зима і міжсезоння: чи варто їхати

Так, але очікування інші. Частину тварин переселяють у зимові будиночки. Молодих єнотів і міні-пігів заводять у тепло. Павичам і качкам облаштовують окремі «домівки». Раціон змінюють: більше жирних кормів, риби, зерна, щоб накопичити запас на холоди.

Вольєри утеплюють заздалегідь, ще з літа заготовляють сіно й гарбузи. Директор КП розповідав, що навіть після сильних морозів тварини зимували нормально саме завдяки будиночкам. Навесні їх знову випускають на вулицю, коли плюс тримається і вдень, і вночі. Планують вакцинацію птиці.

Узимку прогулянка коротша. Дитина може розчаруватися, якщо хотіла гладити всіх підряд. Зате менше людей, і видно, як заклад реально працює, а не лише «робить картинку» для літа.

Парковий зоокуточок і зоокуток Пальохіна: не плутайте

У пошуку вискакують обидва. Це різні місця.

Приватний куточок має довгу й гучну історію — від переїзду з Дубового до Grechan, скандалів про умови утримання й навіть втечу левиць. Якщо шукаєте спокійну сімейну прогулянку «по дорозі в парк», вам у Чекмана. Якщо спеціальної поїздки в Гречани — читайте свіжі відгуки окремо, бо ситуація там змінювалась не раз.

Типові помилки, які псують візит

Перша: приїхати о 16:00 в неділю з двома голодними дітьми і без готівки «на всяк випадок». Каса іноді приймає картку, іноді ні. Друга: обіцяти дитині, що «всіх можна погладити». Ні, не всіх. Третя: нести пакет із булкою «бо шкода грошей на корм». Шкода потім тваринам.

Четверта помилка — плутати графік зоокуточка з графіком колеса огляду. Колесо в окремі будні взагалі не крутиться. П’ята — іти без води й серветок. Після моркви руки липкі, а найближчий нормальний умивальник не завжди під боком.

За спостереженнями, діти дошкільного віку «зависають» біля єнотів і кролів, а не біля таблички з назвою виду. Дорослим хочеться обійти все по колу. Компроміс простий: два кола. Перше швидке, друге — тільки там, де очі горять.

Як підготувати дитину

Коротко поясніть правила ще в дорозі. Не кричати. Не стукати. Корм лише той, що купили. Якщо дитина боїться великих птахів — почніть з кролів і свиней, павича залиште на потім. Страус ему здалеку виглядає кумедно, зблизька — великий.

На сонці вольєри розпечені, у дощ — слизькі доріжки. Зручне взуття важливіше за святкову сукню для фото. Комарі біля води влітку теж не жарт.

У практиці найвдаліші візити виходять, коли не женетеся за «покрити всіх тварин», а даєте дитині хвилин 20 біля одного вольєра. Єнот, який копирсається, цікавіший за десять табличок підряд.

Чи це зоопарк і чи етично сюди ходити

Ні, це не повноцінний зоопарк європейського зразка з великими природними вольєрами. Це міський зоокуточок. Умови різні для різних видів: комусь просторо, комусь тісніше, ніж хотілося б зоозахисникам. Водночас заклад публічний, про нього регулярно звітує міськрада, тварин вакцинують, на зиму готують заздалегідь, частину беруть після травм або від власників, які не можуть утримувати.

Іти чи ні — рішення сімейне. Якщо принципово проти будь-якого утримання диких видів у місті, цей формат вам не підійде. Якщо шукаєте доступний контакт із тваринами для дитини в межах паркової прогулянки — це саме те місце, яке хмельничани мають на увазі під запитом.

Годувати з рук можна сприймати як розвагу. Краще сприймати як відповідальність: купили сертифікований корм, дали стільки, скільки дозволяє табличка, не наполягали.

Практичний маршрут на 60–90 хвилин

1. Вхід у парк з боку Філармонії або Паркової.
2. Пішки до зоокуточка, каса, квитки, корм.
3. Повільне коло проти сонця, щоб не світило в об’єктив і в очі тваринам.
4. Друге коло тільки до улюбленців дитини.
5. Руки, вода, лавка.
6. Далі — майданчик або набережна, не навпаки. Після гойдалок повертати дитину до вольєрів складніше.

Такий порядок працює майже завжди. Якщо почати з атракціонів, зоокуточок уже «не влізає» в запас терпіння.

Квитки беріть одразу на всіх, хто зайде. Через огорожу «тільки подивитися» не пускають, і правильно роблять.

Що змінюється з року в рік

Склад тварин не стоїть. 2025-й приніс міні-пігів і індійських бігунів. Весна 2026-го — овечок, баранів і кроленят. Вольєри добудовують, єнотам робили просторіше житло. Тому старі фото з інтернету можуть брехати: когось уже немає, хтось з’явився.

Ціни теж не вічні. За кілька років квиток виріс від 20–25 грн до 50–60. Корм окремо. Плануйте невеликий запас, не лише «квиток».

Найстабільніше — локація. Парк Чекмана нікуди не дінеться, зоокуточок у ньому теж. Змінюються години на сезон і дрібниці в меню каси.

Якщо потрібна свіжа картинка перед виходом, дивіться сторінку @zoo_khm і новини на сайті Хмельницької міської ради. Два джерела зазвичай достатньо, щоб не їхати в зачинену касу.

Зоокуточок Хмельницький у парку Чекмана — це не грандіозна поїздка на весь день і не заміна великому зоопарку. Це коротка, зрозуміла прогулянка: квиток, жменя моркви, єнот біля сітки, дитина, яка вперше бачить, що вівця дихає і має запах. Беріть офіційний корм, не обіцяйте зайвого, перевіряйте графік у день візиту. І залишайте час на парк навколо — інакше вийде лише черга до каси й спішне коло без жодного справжнього враження.