На Хмельниччині знаходять грифолу з Червоної книги

На території Національного природного парку «Мале Полісся» на Хмельниччині виявили місце зростання грифоли листуватої (Grifola frondosa), занесеної до Червоної книги України. Гриб знайшли під час обстеження території парку.

У пресслужбі парку повідомили, що грифола листувата зазвичай росте у листяних та мішаних лісах біля основи старих дерев або пеньків, найчастіше дуба, бука чи граба. Вид вважається рідкісним, а його плодові тіла можуть виростати до значних розмірів.

Чим вирізняється знайдений гриб?

Грифола листувата має народні назви гриб-баран, бараняча голова, бараньоха. Плодове тіло складається з великої кількості розгалужених ніжок і листкоподібних або язикоподібних капелюшків, які формують своєрідний грибний «кущ».

За сприятливих умов плодові тіла виростають до 80 сантиметрів у діаметрі та можуть важити до 10 кілограмів. Колір залежно від віку та умов освітлення змінюється від сірувато-зеленого до сірувато-рожевого. Місце зростання грифоли може залишатися тим самим протягом багатьох років.

Чому локалітет у парку треба зберігати?

В Україні грифола листувата трапляється переважно в лісових регіонах, Лісостепу та Степу, але загалом є вкрай рідкісним видом. Його також можна зустріти в інших частинах Євразії та Північній Америці. Гриб внесений до Червоної книги України та охороняється в низці європейських країн. Виявлення такого локалітету має природоохоронне значення для національного парку «Мале Полісся».

У Японії його називають маїтаке, що перекладається як «танцюючий гриб». У китайській та японській традиціях його цінують як лікарський гриб, а в кухнях Східної Азії використовують у їжу. На Прикарпатті та в Карпатах грифолу також традиційно вживали в їжу, зокрема готували з неї супи та інші страви.

Через природоохоронний статус виду в Україні знайдений локалітет у «Малому Поліссі» потребує збереження, а не збору грибів.