Маліївці: ветеран відкрив етномузей у давній хаті
Матеріал: Ющенко Валентин читати 2 хв
У селі Маліївці Кам’янець-Подільського району ветеран російсько-української війни Андрій Симоненко та його дружина Анастасія Донець викупили стару хату й зробили з неї етномузей. За оцінкою власника, будинку може бути від 150 до 200 років.
Подружжя зберегло оселю майже в тому вигляді, в якому вона стояла десятиліттями. У хаті лишилася давня коптильня — приміщення, куди сходяться димоходи від усіх печей. «Сюди, у це приміщення, з усіх печей сходяться димоходи. Це коптильня. Таких у цьому селі нині залишилося п’ять. Наскільки мені відомо, у двох хатах їх переобладнали під санвузли, а у трьох, зокрема й у цій, вони збереглися», — розповів Андрій Симоненко.
Про вік будинку дізнавалися від колишніх мешканців. Подружжю вдалося познайомитися з чоловіком, який народився в цій хаті. «Ми побували в гостях у чоловіка, який народився в цій хаті. Нині йому 79 років. Тут народився він, його мати та дід», — розповів ветеран. Колишні власники передали музею родинні фотографії, серед них є світлини початку ХХ століття.
«Коли ми вперше побачили цю хату, зрозуміли, що вона виглядає майже так само, як у день своєї побудови. Ми вирішили, що її потрібно зберегти для нащадків, адже старі хати в селах зникають, а цілі села — занепадають. Тому й вирішили створити музей, щоб люди, наші нащадки, могли побачити, як жили їхні пращури», — пояснив Андрій Симоненко. Будинок має дві половини, у кожній по дві кімнати.
На відновлення садиби пішло менше місяця. Наступного дня після купівлі почали ремонт, а через три тижні відкрили етномузей для відвідувачів. Експозицію поступово доповнюють: речі передають місцеві жителі та друзі подружжя. Подружжя планує подати заявку на грант, щоб відкрити при музеї мініпекарню. Андрій Симоненко хоче, щоб там випікали традиційні маліївецькі пиріжки з місцевих продуктів. «Хочемо випікати маліївецькі пиріжки з місцевих продуктів і з традиційними начинками: зі сливою, вишнею, а можливо, навіть із м’ясом», — розповів він.
Хаті оцінюють 150–200 років, у селі лишилося п’ять таких коптилень, чоловікові, який народився в оселі, 79 років, ремонт почали наступного дня після купівлі, а музей відкрили за три тижні.



